Хведеліані: Україна без проблем вийде з групи на чемпіонаті Європи

17 червня збірна України зіграє перший матч на Євро-2024. Суперником підопічних Реброва на старті турніру стане національна команда Румунії. У першу чергу, про перспективи “синьо-жовтих”, чого очікувати від Мудрика, феномен Реброва на Євро ми поговорили з Іраклієм Хведеліані, спортивним директором Локомотива з Тбілісі, відомим експертом і скаутом. Також ми не пройшли повз рідну для фахівця збірну Грузії, яка вперше у своїй історії зіграє у фінальній частині чемпіонату Європи.

Розмова відбулася 8 червня

— Передусім вітаю вас із історичним виходом на чемпіонат Європи. Думаю, увесь народ Грузії цього довго чекав і завжди вам щось заважало, але були досить непогані покоління. Як у вас зараз експерти, знайомі, сприймають все це напередодні Євро?

— По-перше, дякую за привітання. Так, збірна Грузії завжди мала таких цікавих, талановитих футболістів, які індивідуально показували хороші результати у своїх клубах, але, на жаль, нам не щастило. Тому що іноді була дуже сильна група, де Італія, Франція, Іспанія. У нас реальний шанс з’явився після реформ УЄФА, я про Лігу націй. І ось у таких країнах, як наша, з’явилася можливість боротися додатково. Мабуть, пам’ятаєте останній фінал Ліги націй, який приймав Тбілісі, проти Македонії. Тоді була пандемія, без уболівальників, ми втратили цей шанс. Але, якщо чесно, я всім кажу, якщо б цю гру відвідали вболівальники, як проти Греції, тоді як мінімум ми б виграли цей матч через підтримку фанатів. Тому що та гра у Тбілісі була нелегкою, стадіон Динамо — це десь 57 тисяч людей, які завжди збираються. Там інша атмосфера. Що стосується поточного Євро, особисто я завжди всім кажу, що складно потрапити на цей турнір, а потім вже, порівняно, все легше. Тому що у тебе вже немає такого стресу, ти граєш більш вільно, бо ти й так герой, вже нічого не втрачаєш. Я вірю, що наші хлопці будуть максимально насолоджуватися грою і покажуть свій найкращий характер, футбол, а також вірю, що ми покажемо якийсь цікавий показник. Щонайменше, ми не зганьбимося, я в це вірю.

— У вас не найскладніша група, є Португалія, Чехія, з якою, знову ж таки, як ти казав, команда не буде відчувати тиск, і з чехами можна чіплятися за очки, можливо, навіть вигравати. І Туреччина зараз не виглядає чимось таким, де б у вас не було взагалі шансів.

— Так, я погоджуюся, що у нас група більш-менш бойова, всі мають однакові шанси, щоб грати на наступному етапі. Плюс, додається нове правило, що команди, які посядуть третє місце, також матимуть шанс потрапити до плей-оф. Стосовно майбутніх суперників, можна перемагати Туреччину, яка майже щодня втрачає своїх найкращих футболістів. Не зможе зіграти Чаглар Сьоюнджю, також вони не зможуть використати Енеса Унала і третього, який отримав травму в товариській грі проти Італії. У нас виходить так, що щодня шанси зростають. Все одно на полі буде вже інша атмосфера. До Туреччини у нас ще є контрольні та відбірні ігри, думаю, що збірна Грузії сьогодні має непогані шанси, я б сказав 40/60.

— Це вже непогано. Яка зараз ситуація Тбілісі, за 6 днів до Євро, вже є атмосфера у місті, який настрій, як уболівальники готуються?

— Я б сказав, що ніякого тиску на збірну Грузії немає, бо я вже зазначав, що програма мінімум зроблена. Стосовно підготовки у місті чи країні, у нас відкриваються різні фан-зони, навіть футбольна федерація Грузії підтримує всіх уболівальників та безкоштовно дають стадіон, де фани будуть збиратися, дивитися разом матчі. Хто хоче на стадіон, щоб переглянути поєдинки Грузії, але не може поїхати в Німеччину, матимуть таку можливість у рідній країні.

— Вважається, що є Кварацхелія, частково сюди можна і приплести Мамардашвілі, а ось, до прикладу, в нашому українському медіапросторі майже нічого не кажуть про Жоржа Мікаутадзе, як ти вважаєш, чи здатен він зробити сюрпризи? На твій погляд, яким може бути його вплив на гру команди?

— Знаєш, коли я дивлюся на рішення головного тренера Грузії, він під суперників обирає футболістів. До прикладу, якщо ви будете дивитися нашу гру проти Люксембургу, Мікаутадзе там не грав, потім проти Греції він грав, дуже навіть гідно. Так що, я поки нічого не можу сказати, наскільки він буде головною зіркою під керівництвом тренера, але одне точно знаю, Жорж має такий характер, який бажатиме мати буль-який нападник. Він такий холоднокровний, знає, як технічно завершити гольовий момент. Так, у нього був такий маленький спад, але це через те, що йому не пощастило із вибором клубу, він практично не мав ігрової практики. Потім змінилося керівництво, спортивний директор, який його особисто підписав, але як тільки він повернувся у Францію, у його активі 20 матчів, 13 голів, 4 асисти, це тільки у Лізі 1. Кажуть, що є серйозний інтерес з боку Ліона, Монако і тд. Він молодий, йому 23 роки, вірю, що після цього Євро інтерес буде ще більший до нього. Але, окрім Мамардашвілі, Кварацхелії та Мікаутадзе, я б відмітив Георгія Чакветадзе, який грає зараз у Вотфорді. У нього була серйозна та довготривала травма, після того його практично ніхто не чекав. Але я знаю його з дитинства і пам’ятаю, як він допоміг Грузії у першому ж сезоні Ліги націй, він грав на дуже високому рівні, після того він отримав виклик з Бельгії, у тому клубі йому не пощастило. Але зараз він гідно грає у чемпіонаті Англії, Вотфорд навіть виборов право трансферу, можна сказати, що він вже повноцінний гравець цієї команди. Я думаю, на цьому Євро він також скаже своє слово і буде дуже яскравим гравцем для нашої команди.

— Ти на початку нашої розмови згадав, що завжди були дуже сильні індивідуальні футболісти, але чомусь не складалося у збірній. Хвічу ти також знаєш з дитинства, скажи, чи готовий він стати тим лідером, який поведе, об’єднає команду, яка заграє більш згуртовано, а не тільки індивідуально?

— Знаєш, Хвіча такий футболіст, який має сильний характер і він не боїться різних стиків. Він саме той гравець, який може об’єднати інших навколо однієї ідеї. Він не тільки хороший індивідуал, а й командний футболіст. Він може бути головним не тільки на полі, а й у роздягальні.

— Думаю, всім українським читачам та вболівальникам цікаво, адже ми також слідкуємо, підтримуємо Грузію, окрім цих гравців, яких назвали, від кого ще можна очікувати сюрпризів? Хто є таким, від кого ми не очікуємо, а він може вистрілити?

— Якщо брати тих, хто викликаний зараз у збірну Грузії, практично, всі вже у віці. Тому, так, щоб вистрілити потрібно також мати певний вік, щоб враховувати його та твій сьогоднішній перформенс і так далі. Такі футболісти, мабуть, у нас є, наприклад, Давіташвілі, який грає за Бордо, він 2001 року народження. У нього дуже хороший рівень був на молодіжному ЧЄ минулого року, коли ми грали до чвертьфіналу та програли Ізраїлю по пенальті. Він був тоді найголовнішою зіркою, там міг і Хвіча грати, але через довгий сезон, сказав, що втомився. Давіташвілі тоді проти Нідерландів забив гол, мав бойовий дух, який допоміг команді. Крім цього, я не знаю, наскільки він отримає ігровий час, але, якщо він вже викликаний у національну команду, значить, його розглядають як потенціального футболіста на полі — це Габріель Сігуа, 18-річний хлопець, який зараз грає в Базелі, вихованець Динамо Тбілісі, опорний півзахисник. Я думаю, що він майбутнє грузинського футболу. На жаль, він часто отримує травми, але все одно він грає дуже гідно та достатньо для свого віку. Думаю, обов’язково хтось із них вистрілить, якщо тренер дасть можливість проявити себе.

— Тобі вдалося подивитися матчі збірної України у відбірковому циклі та плей-офф?

— Так, коли є можливість, я завжди переглядаю ігри збірної України. Особливо, ті матчі, які не співпадають із Грузією.

— Що тобі особисто кидається в очі, подобається чи не подобається, у збірній Реброва?

— Хочу відзначити спочатку Реброва, людину, яка є для сучасного українського футболу одним із успішних та яскравих особистостей. Це хороший тренер, як на мене. Навіть коли він розпочинав тренерську діяльність в Динамо, він створив свою систему, стиль гри, і після того він будував команду, він зростав сам. Через це він отримав й інші виклики у своїй кар’єрі, думаю, він дійшов до своєї мети. Не сумніваюся, що коли він починав тренерську діяльність, він завжди мріяв стати тренером збірної. Що мені зараз подобається у системі національної команди України, він, наприклад, грає в атакуючий футбол завжди та думає, як забити мінімум більше одного гола, ніж він пропустить. Якщо глянути на статистику, мої слова справджуються. Останні відбіркові ігри, які були, там 19 забитих голів та 14 пропущених, це означає, що команда майже однаково пропускає та забиває, але у нього хороший результат та схема, яку він іноді використовує, 4-4-2. До прикладу, проти Німеччини, коли вони зіграли 3:3. Думаю, що Ребров та людина, яка знає, як захищатися та атакувати залежно від суперника. Мені дуже подобається, що він довіряє молодим футболістам, особливо з внутрішнього чемпіонату, який зараз проводять у напруженій атмосфері, на жаль, через війну. Молоді футболісти, такі як Судаков, Ванат, я за ними давно стежу, ще й Конопля — це футболісти, яких він так використовує, щоб вони не відчували себе молодими у збірні порівняно з досвідченими гравцями. Мені це дуже подобається, бо та різниця не відчувається.

— Повертаючись до Євро-2020, яка головна відмінність збірної Шевченка від команди Реброва?

— Іноді все залежить від футбольного смаку, кому який футбол до вподоби. Але я ще раз повторю, тут грають більш молоді футболісти під керівництвом Реброва, у більш атакуючий та агресивний футбол, який дуже допомагає показати результат навіть в таких матчах, де Україну не вважають фаворитом.

— У матчі з Німеччиною Ребров зіграв у 3 центральні захисники, журналісти в цьому помітили підготовку до збірної Бельгії, але проти Польщі грали у звичну схему для Сергія Станіславовича, у 4 захисники. Чи була це підготовка до чогось чи перевірка зіграності між футболістами?

— Якщо ми передивимося, як Ребров грав проти провідних збірних, такою є Італія. Якщо він проти таких команд грав другим номером, з трьома захисниками, він це робив би навіть проти Італії. Навіть коли він грав товариську гру рік тому проти Німеччини, там теж 4, наскільки я пам’ятаю. Я не думаю, що він збирається грати у 3 захисники на цьому Євро. Бо найголовнішу філософію все одно видно, як він грає та як збирається грати. Якщо, наприклад, остання гра проти Бельгії у групі буде такою, що він потребуватиме грати у глухий захист, аби не пропустити та добиватися очок. Але проти Румунії чи Словаччини він гратиме першим номером, думаю схема буде 4-3-3, яку він також активно використовує.

— Знову ж таки, багато питань за останній відбірковий цикл до Матвієнка, були дивні матчі, ніби він виключається, недопрацьовує, зараз є Сваток. Вболівальники вважають саме Матвієнка найбільш проблемною зоною команди. Як ти думаєш, кого обере Ребров у пару до Забарного?

— Коли у нас є такі матчі, де на першому місці результат, у такому випадку тренери, 90 відсотків, обирають досвід. Вони завжди дивляться, хто, де і на якому рівні грав. Якщо ми будемо порівнювати Матвієнка зі Сватком, то Микола той гравець, який грав 60 чи 70 матчів за збірну, якщо не помиляюся, до того ж, він дуже досвідчений гравець на клубному рівні. А такий досвід дихає у спину Сватку, він хороший сезон провів, це однозначно, ніхто не заперечує його заслугу. Але все одно Матвієнко той гравець, який більше готовий до таких турнірів станом на зараз. Думаю, Ребров як мінімум у першому матчі поставить його та дасть йому ще один шанс, щоб використати його хороші якості для успіху команди.

— На мій погляд, у нас зараз немає двох рівноцінних складів, але, як мені здається, покращилася глибина, бо вперше на різних позиціях здорова конкуренція. Швидше за все, Ребров розраховуватиме на Судакова, як на гравця основи, але в матчі з Німеччиною він поставив Шапаренка. Чи можна розраховувати, що Шапаренко, як на попередньому Євро, розпочне з лави запасних, а потім стане гравцем основи?

— Все залежить від того, як футболісти використовуватимуть свій шанс під час першого матчу. Думаю, що Судаков буде отримувати час, він так зіграє, я ми всі очікуємо від нього, не думаю, що втратить місце в основі. А щодо Шапаренка, він завжди вважався хорошим і талановитим, але якось він призупинився. Я дивлюся, він все робить, грає на такому рівні, але є враження, що він може більше. І ось, який його максимум, я поки сам не знаю. Судаков навпаки, він кожну гру додає, між ними, звісно, є різниця у віці — 4-5 років. Але Георгій вже має в активі такі нахабні ігри, як проти Реала на рівні ЛЧ. Йому буде важко втратити місце на полі, яке він завоював власним перформансом. Погоджуюся, що конкуренція дуже висока, особливо, серед атакувальних футболістів. Але на позиція “десятки” мало що зміниться.

— Степаненко часто травмується, а після 60-ї хвилини взагалі “розсипається”, можна помітити і по матчах в ЛЧ. Як думаєш, треба розраховувати на Степаненка, чи Бражко все ж може його витіснити?

— Бражко дуже хороший футболіст, але, на мій погляд, у центрі будуть грати Судаков, Маліновський і Сидорчук. Можливо, я помиляюся, але подивимося.

— Навіть Зінченка не бачиш у складі?

— Я якось думаю, що Зінченка використовуватимуть, як лівого захисника. Я так очікую.

— В Україні чомусь навіть не говорять щодо Сидорчука.

— Знаєш, чому думаю, що він, можливо, буде одним із головних футболістів у зоні півзахисту? Ми говорили, що проти Німеччини Ребров робив експерименти, але, коли грали проти Польщі, Сидорчук, практично, один із тих, хто грав весь матч. Тому це і дає мені привід подумати, що Ребров розраховує на нього.

— Здивувало, що Судаков не тримав відпочинок в матчі з Польщею після виснажливого сезону. Спочатку він грав з Малиновським, потім з’явився Шапаренко, після чого підключали Зінченка. Склалося враження, що Ребров розглядає для нього когось, як для стартового складу.

— На відміну від Грузії, в України три контрольні матчі перед Євро. Ті футболісти, яких ми бачили, можливо, отримають відпочинок у грі з Молдовою, не будуть стільки грати. Проти Польщі був матч 7 числа, а на Євро буде 17 перший поєдинок, тому це довгий час, щоб відновитися.

— Давай про головну зірку. Повноцінно Мудрик не став основним у Челсі, були розмови в Україні та й Європі, що Михайлу не вистачає футбольного IQ. Але зараз все йде до того, що він повинен починати у старті на Євро, але не забуваємо про Ярмоленка. Як ти дивишся на конкуренцію на цій позиції?

— Такі футболісти, як Ярмоленко, гратиме він чи ні, він повинен бути з командою. Він у роздягальні лідер, капітан, який буде давати настрій молодим. Щодо Мудрика, він у цьому сезоні зіграв майже половину поєдинків у стартовому складі. Але ця кампанія стала для нього все одно кращою, ніж попередня. Він грав 20 матчів у основі, якщо брати всі турніри, забив гарні голи, у нього 5-6 асистів. Думаю, що Мудрик все одно буде грати більше, ніж Ярмоленко. Але хто, проти кого, то вже знає лише Ребров. Очікується, що гратиме Мудрик, який має швидкість, потужність, спритність. Ребров не та людина, яка може це не використати.

— Що думаєш з приводу наших голкіперів?

— Тут вибір дуже складний. Швидше за все, вибір буде між Трубіним та Луніним і, мабуть, залежатиме від того, хто буде готовий конкретно до гри та якою буде стратегія команди, як вона діятиме від воротаря. Це буде грати велику роль у виборі голкіпера. Якщо чесно, на цей момент, я думаю, що більше заслуговує Лунін, але Трубін також на високому рівні провів сезон у Португалії. Якщо б я обирав, то це Лунін, але подивимося. Він провів дуже хороші матчі в ЛЧ, якраз ті матчі, де він не пропускав, були непростими. Проти Лейпцига був один із найважчих поєдинків і завдяки тому, що Лунін не пропустив, Реал потрапив у наступну стадію, бо перша гра завершилася 1:1. Також був хороший матч проти Сіті, були, звісно, промахи, не без цього у футболі. Думаю, сезон в ЛЧ вплине на рішення тренерського штабу збірної України.

— На твою думку, яке слабке місце у збірної України?

— Мені дуже подобається Конопля, бачу, що він може додати, але йому вже 24, навряд він зможе. Думаю, що правий фланг захисту — слабке місце, якщо не враховувати те, що Зінченко грає зліва. Бо якщо він не буде на тій позиції, то тоді можна сказати, що і правий, лівий фланг — слабкі зони.

— Тебе турбує командна гра чи саме Миколенко? Бо до нього якраз таки питань найменше.

— Командна. Миколенко грає на рівні, він провів хороший сезон у Евертоні. Але потрібен баланс, Зінченко з іншими футболістами може створювати хорошу зв’язку.

— Який головний козир цієї збірної?

— Це хороші швидкі переходи, жорсткі завершення, які конвертуються у забиті м’ячі. Ці моменти будуть дуже багато вирішувати, тому що команда дуже класно рухається з оборони в атаку і навпаки, тому ці переходи будуть головним козирем для збірної.

— У нас зараз 3 хороші нападники у команді. Довбик та Яремчук, які чимось схожі, обидва з хорошими фізичними даними. Але Артему більше підходить футбол у статиці, а Роману — вривання в зони, у нього трохи інший стиль. Але є абсолютна протилежність — Ванат, різкість, футбольний хам такий. Як думаєш, все ж Довбик розпочне Євро у старті?

— Думаю, так. Він став найкращим футболістом Ла Ліги, нехтувати таким футболістом, як Довбик, я не знаю, як таке можливо.

— По ходу гри ми можемо очікувати і Ваната, на хороших хвилинах, коли потрібен буде інший форвард чи другий?

— Довбик та Яремчук обидва високі, професійні футболісти, від яких будуть втомлені захисники суперника. Коли настане вже той момент, коли буде потрібна швидкість та різкість, може вийти і Ванат, який зможе змінити хід гри. На мою думку, може я помиляюся, але він все одно буде гравець золотої заміни.

Хочу також повернутися до теми лівого захисника — Зінченко та Миколенко. До прикладу, ті матчі, які ми переглянути, проти Німеччини та Польщі, і у формації з 3-ма захисниками, і 4-ма. Через це, я думаю, що Ребров розглядає його на тій позиції. Якщо так не буде, то ми побачимо стандартну формацію, яка була під час відбору, де Зінченко грав у півзахисті. Ті експерименти, за якими ми спостерігаємо, не дають привід думати, що Олександр буде лівим захисником, а Миколенко буде розглядатися в іншому плані.

— Маєш на увазі, що деякі зміни можуть відбуватися по ходу гри, що гравці будуть перебудовуватися?

— Так, бо я згадую одну гру, проти Вірменії, коли 5:0 виграли. Там були 3 центральні захисники, 3-4-3, якраз Миколенко тоді не був фулбеком, а був півзахисником. Яким буде план, так і гратимуть футболісти, але у стандартному вигляді, Миколенко зліва, Зінченко у центрі. Потім подивимося.

— Ми дійсно будемо фаворитами у матчах проти Румунії та Словаччини?

— Думаю, так. Тому що у сучасному футболі Словаччини та Румунії не найкращі часи. Бо у них майже немає яскравих зірок. Якщо ми переглянемо, де грають футболісти збірної Румунії, то більшість із внутрішнього чемпіонату та й команда, не скажемо, що стара, просто гравці важкі та повільніші. Тому порівняно зі збірною України, у них шансів мало. Щодо Словаччини, там грають футболісти з хороших ліг, воротарі з англійських клубів, капітан із ПСЖ, але ця команда своєю грою нагадує мені Грузію. Коли ми мали хороших футболістів із класних ліг, з класними якостями, то ми не показували результату. Тому ці дві збірні мають менше шансів, думаю, що Україна може потрапити в наступний етап без проблем. Це не враховуючи моменти із неочікуваними травмами чи видаленнями.

— Наш календар так склався, що ми завершуватимемо з Бельгією. Що скажеш про цього суперника?

— Якщо буде так, що остання гра матиме значення для України та для Бельгії, то будуть великі проблеми. Краще вирішувати питання щодо виходу з групи до бельгійців, бо у них сильна команда, у них така система, що вони грають, як автомат. Запланувати взяти очко проти Бельгії без сенсу, треба виходити, битися до кінця і дивитися, що вийшло. Бо вони зараз яскравий фаворит групи, не виключаю, що вони можуть показати такий результат, що ми залишимося здивованими.

— Твій прогноз на виступ Грузії та України, якщо ризикнеш?

— Це не тільки прогноз, а й очікування та бажання. Скажу, що збірна України завершить на другому місці у групі та гратиме у плей-оф, потім подивимося на жереб. Може бути Франція чи Нідерланди, тому що там також повинні бути матчі, може щось змінитися. Не бажаю нікому отримати травму чи дискваліфікацію нікому у збірній України, особливо. Все по ходу змінюється, може скластися по-іншому. Програма мінімум для України — друге місце у групі, вихід у плей-оф, а там гідний футбол. Якщо Ребров зможе знайти мінімальні недоліки у грі суперників, можна очікувати будь-що.

Щодо Грузії, у нас теж такий календар, спочатку Туреччина, потім Чехія та Португалія. Найсильніший суперник у нас також у останньому турі. Думаю, якщо ми перші два матчі гідно зіграємо, зможемо вийти до наступного раунду. Як мінімум до того, щоб боротися за вихід із найкращими командами, які посіли 3-тє місце.